в означеннях
Тлумачення, значення слова «завчати»:

ЗАВЧА́ТИ, аю, аєш і рідше ЗАУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВЧИ́ТИ, чу, чиш і рідше ЗАУЧИ́ТИ, учу, учиш, док., перех.

1. Старанно запам'ятовуючи, добре, міцно засвоювати. Десятки віршів, а то й цілі поеми завчав [Максим] напам'ять (Василь Козаченко, Блискавка, 1962, 70); Молодь напам'ять заучувала Шевченкові вірші, які, крім друку, розходились численними рукописами (Вітчизна, 3, 1963, 152); На прощання спитала [Слава] його адресу, повторила кілька разів, — завчила (Андрій Головко, II, 1957, 407).

2. розм., рідко. Привчати себе до чого-небудь, виробляти певний навик. Стрілка показувала пів на шосту, час, коли вже він завчив себе вставати (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 3).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 63.

Коментарі (0)