в означеннях
Тлумачення, значення слова «завдячувати»:

ЗАВДЯЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВДЯЧИТИ, чу, чиш, док.

1. тільки недок., чим, рідко що. Бути зобов'язаним кому-, чому-небудь чим, за що; мати що-небудь завдяки кому-, чому-небудь. Особливо з матір'ю.. ми були у великій приязні і власне їй завдячую я нахил до всього гарного та любов і розуміння природи (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 233); Йому, Оленчукові, завдячує він тепер своїм життям (Олесь Гончар, II, 1959, 61); Зберегли вони своє життя в концтаборі, незважаючи на бруд, хвороби, голод і холод, лише завдячуючи силі молодого організму і міцній волі (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 116); Все живе на Землі завдячує своїм існуванням Сонцю (Наука і життя, 5, 1963, 3).

2. рідко. Відносити на чийсь рахунок, бути вдячним кому-небудь. — Ах, Івасю мій, любий мій, тобі одному маю завдячити, що ти мені відкрив дорогу, показав шлях до свого нового світу (Іван Франко, IX, 1952, 434); Він зауважив, що сьогоднішній борщ є шедевром кулінарії, але він не знає, кому завдячити його високу якість (Олекса Гуреїв, Наша молодість, 1959, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 41.

Коментарі (0)