в означеннях
Тлумачення, значення слова «завертка»:

ЗА́ВЕРТКА, и, жін., розм. Дерев'яний пристрій, що становить собою стрижень з прибитою на кінці пластинкою, яка при повертанні стрижня може замикати або відмикати двері, браму. Христя кинулась до надвірних дверей, одчинила їх, ..потім зачинила й закрутила заверткою (Панас Мирний, I, 1949, 272); — 01 у твоєї матері хата хитро замикається: не так, як у генеральші, — пожартував молодший з двох чоловіків і повернув кілочок завертки (Любов Яновська, I, 1959, 140); Не озвалася Одарка на Андріїв голос. Заверткою замкнула браму й до ранку заснути не змогла (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 46).
На всі завертки (хропіти і т. ін.) — дуже голосно, нестримно (хропіти і т. ін.). — А хропе ото хто так? — Грицю, штовхни його, чого він так ото на всі завертки? — звернувся Шельменко до Гриця (Остап Вишня, II, 1956, 384).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 43.

Коментарі (0)