в означеннях
Тлумачення, значення слова «завіряти»:

ЗАВІРЯТИ, яю, яєш, недок., ЗАВІРИТИ, рю, риш, док., перех.

1. Юридично оформляти печаткою і підписом документи, ділові папери і т. ін., стверджуючи їх правильність, достовірність. — Дам вам вексель, завірю його в нотаріуса (Нечуй-Левицький, III, 1956, 381).

2. також без додатка, розм. Те саме, що запевняти 1. — От, діду, — говорить Михайло, — Мелася завіряє, що ведмідь був у пасіці... (Марко Вовчок, I, 1955, 343); — Козаче, — одказала Зінька, .. — мене завірили люди, що тебе нема вже на сім світі... (Олекса Стороженко, I, 1957, 361).

3. діал. Довіряти. — Коли тобі хто повірить щось, завірить себе і свою долю, чи то свій чоловік, чи пан, ..будь усе гідним того довір'я, не зрадь його ніколи (Іван Франко, III, 1950, 288).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 51.

Коментарі (0)