в означеннях
Тлумачення, значення слова «завмерлий»:

ЗАВМЕ́РЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до завмерти. В Миколі все заціпеніло. Він сидів на гілці зіщулений, весь якийсь захололий, завмерлий (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 16); Таня стояла, завмерла, зачарована, заворожена отим дивовижним сплетінням веселощів і суму (Анатолій Дімаров, І будуть люди, 1964, 175); З завмерлим серцем підходив [Матвій] вулицею до рідної хати (Мирослав Ірчан, II, 1958, 307); Крізь білу гребінку березняка ще виднілись розкидані по низовині завмерлі танки (Олесь Гончар, IV, 1960, 59); Над аеродромом лютує хуртовина. В нерівному світлі прожекторів чітко вирисовуються обриси ракетоносця, завмерлого на своїй стоянці (Радянська Україна, 7.III 1963, 4); Надходив вечір. Троє підлітків де городами, а де глухою вулицею завмерлого, настороженого містечка бігли геть за околицю (Іван Ле, Клен. лист, 1960, 73).

2. у знач. прикм. Без ознак життя; змертвілий. Той мовчки проволік завмерлого Скаміну до порога (Петро Колесник, Терен.., 1959, 265); Завмерлими вони [найпростіші організми] можуть бути дуже довгий, який завгодно час (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 176);  * У порівняннях. — Я як стала на човні, так і задубіла. Холодна-холодна, мов завмерла (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 53.

Коментарі (0)