ЗАВОДІ́ЙКА, и, жін., розм. Жіночий рід до заводій 1. От і викохали, виростили... полине у світ і — шукай тоді... Тільки ні, Ліда не така. Що заводійка — то так, скрізь устигає, але ніхто поганого об ній слова не скаже (Микола Олійник, Чуєш.., 1959, 36); В дорозі Тоня виявила себе такою заводійкою, що Ліна часом аж заздрила її кипучості, товариськості (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 170).