Словник української мови

ЗАВОДОУПРАВЛІ́ННЯ, я, сер. Орган, який управляє, керує роботою заводу (див. завод 1). Надання заводоуправлінням і місцевим госпорганам значної свободи розпоряджатися оборотними коштами розраховане на максимальне використання ними місцевих ресурсів (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 152); Коли втік директор Петровського заводу [у 1917 р.], робітники утворили раду заводоуправління, яка з їх допомогою забезпечила керівництво виробничими процесами (Історія УРСР, II, 1957, 92);
//  Приміщення цього органу. Заводоуправління та їдальню оточував молоденький садок (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 350).