в означеннях
Тлумачення, значення слова «завойовувати»:

ЗАВОЙО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВОЮВА́ТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Силою війська підкоряти, загарбувати країни, поневолювати народи і т. ін. Фашисти пішли завойовувати нас! Стіною ми стали на захист Вітчизни! (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 194); Кромвель направив значну частину армії в Ірландію, яку Англія завоювала у XII—XVI ст., щоб придушити повстання.. і щоб відняти в ірландців землі (Нова історія. Підручник для 8 кл., 1956, 15).

2. перен. У боротьбі, праці, переборюючи труднощі і т. ін., добиватися, досягати чого-небудь, здобувати щось. На власному досвіді вони [народи] переконалися, що миру не ждуть, його не випрошують, а завойовують (Наука і життя, 5, 1960, 6); Перемога сама не приходить, її треба завоювати (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 409); Завойовувати авторитет; Завоювати довір'я;  * Образно. — Нове ніколи не вилуплюється, мов курча з яйця. Новому доводиться завойовувати собі право на існування (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 127);
//  Перетягувати на свій бік. Ленінська ідея мирного співіснування держав з різними соціальними системами завойовує уми і серця нових і нових мільйонів людей (Комуніст України, 7, 1962, 5); Сина вона полонила своїми дівочими чарами, а тепер ще й батька треба завоювати (Михайло Томчаній, Жменяки, 1964, 23).

3. перен. Проникати в таємниці чого-небудь, розвідувати, підкоряти що-небудь невідоме, неосвоєне. Ти [народ] завойовуєш надхмар'я, Вогонь ти крешеш із води, Викохуєш у Заполяр'ї Землі південної плоди (Максим Рильський, III, 1961, 244); [Мальванов:] Ми повинні прокласти шляхи, з'єднати моря, змінити напрямок рік.. Ми повинні завоювати пустині — для щастя людей, для соціалізму (Іван Кочерга, II, 1956, 12).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 58.

Коментарі (0)