в означеннях
Тлумачення, значення слова «завоювання»:

ЗАВОЮВА́ННЯ, я, сер.

1. перев. кого, чого. Дія за значенням завоювати. Держава, створена Чингісханом, була держава військова, головною її метою були війни та завоювання (Історія СРСР, I, 1956, 75); Найближча мета комуністів та сама, що й усіх інших пролетарських партій: формування пролетаріату в клас, повалення панування буржуазії, завоювання пролетаріатом політичної влади (Маніфест комуністичної партії, 1963, 43); Я хочу присвятити своє життя, свою роботу, свої думки і почуття новій науці, яка займається завоюванням космічного простору (Радянська Україна, 14.IV 1961, 1).

2. перен. Перемога, досягнення, успіх, здобуті у боротьбі, праці і т. ін. Міжнародний революційний рух робітничого класу здобув всесвітньо-історичні перемоги. Головне його завоювання — світова соціалістична система (Програма КПРС, 1961, 30); Величезні завоювання українського народу піднесли його на рівень найбільш розвинутих націй світу (Комуніст України, 6, 1966, 59).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 61.

Коментарі (0)