в означеннях
Тлумачення, значення слова «заворожений»:

ЗАВОРО́ЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до заворожити 1, 2. За широкими морями.. був колись веселий край, розкішний, багатий, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями (Степан Васильченко, Вибр., 1950, 184); — Перемога, товариші!.. Вже смерть не загрожує тобі на кожному кроці, вже ти заворожений від ран і каліцтва (Олесь Гончар, III, 1959, 437); Соломія Амвросіївна Крушельницька.. була заворожена народною піснею і сама прегарно співала у сільському хорі (Мистецтво, 1, 1966, 30);
//  заворожено, безос. присудк. сл. Перш було, за що не візьметься [Гнат] — у всьому невдача, мов заворожено; а тепер і на корову спромігся, і коненята купив (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 70).

2. у знач. прикм. Який зазнав дії, впливу чарів, чаклунства; зачарований. Поклав [Левко] хлібину під пахву і тихими, завороженими вулицями подався до Гордієнків (Михайло Стельмах, I, 1962, 559);
//  Який виражає зачарування. Пріся завороженими очима дивилася на Данилка (Петро Панч, Синів.., 1959, 109).
 Мов (ніби, як і т. ін.) заворожений — мовчазний, задуманий, глибоко зосереджений. Стоять [пасажири] юрбами на терасах, на палубі, мов заворожені, і дивляться на казкові.. береги (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 198); Аж заслухається Катря [пісень] і сидить, як заворожена (Андрій Головко, II, 1957, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 60.

Коментарі (0)