в означеннях
Тлумачення, значення слова «заворожувати»:

ЗАВОРОЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВОРОЖИТИ, рожу, рожиш, док.

1. перех. Діяти, впливати на кого-, що-небудь чарами, чаклунством. — Це характерник, — сказав хтось біля Ярошенків. — Заворожує зброю і кулі так, що своїм не шкодять, а ворога б'ють (Осип Маковей, Вибр., 1956, 485); Ходжієв припускав навіть таку думку, що хаджі накликав на Гаріфуліна страшне прокляття, заворожив його (Олесь Донченко, I, 1956, 124); [Сусляєв:] Бути вам щасливою, бо я його [люстро] заворожив — хто перший подивиться, буде щасливий (Іван Кочерга, II, 1956, 248).

2. перех., перен. Зачаровувати, захоплювати. Рокотання цимбалів заворожувало слухачів (Терень Масенко, Під небом.., 1961, 54); Не вродою, не розкішшю брів і не станом, а піснею заворожила [Олена] й приворожила його (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 390); Обидва бронепоїзди викликали загальне захоплення в землекопів, а Славка та Миколу вони й зовсім заворожили (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 109).

3. тільки док., неперех. Ворожбою (на картах і т. ін.) передбачити що-небудь. Заворожи мені, волхве, Друже сивоусий! (Тарас Шевченко, I, 1963, 256); Циганка поклонилась йому, та й каже: — Не бий мене, паночку, то я тобі заворожу і всю правду розкажу (Нечуй-Левицький, III, 1956, 297).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 60.

Коментарі (0)