Словник української мови

ЗА́ВТРАШНІЙ, я, є. Який настане наступного, другого дня після сьогоднішнього (про день, ранок і т. ін.). Залишилося біля волвиконкому декілька підвід чекати завтрашнього дня (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 150); Він запропонував з завтрашнього ранку розпочати огляд рибного розплідника (Юрій Смолич, I, 1958, 77);
//  Який відбудеться, здійсниться наступного, другого дня (після сьогоднішнього). Думав [Давид] про сход завтрашній. Це ж уперше після стількох років усіх обухівців у гурті побачить. Які вони на сході? (Андрій Головко, II, 1957, 40); Я взнав у одного з дипломатів завтрашній порядок денний зустрічі комісара з міністром (Юрій Яновський, II, 1958, 98);
//  Який здійсниться у найближчому майбутньому, поваязаний з ним і т. ін. Ми сядем круг тебе [вогнища] і мріємо в тиші Про завтрашні подвиги в спільнім труді (Валентин Бичко, Вогнище, 1959, 11); Пролетаріат висував програму боротьби проти всевладдя монополій, враховуючи не тільки сьогоднішні, але й завтрашні інтереси своїх союзників (Програма КПРС, 1961, 33);
//  у знач. ім. завтрашнє, нього, сер. Близьке майбутнє. Згадали пригоду, пересміялись і знову примовкли. Задумані хлопці, задумані й дівчата, і ця задумливість робить їх мовби дорослішими, мовби переносить кожного в завтрашнє, в той інший світ, з якого до них поки що долинає одна тільки музика (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 142).
♦ Завтрашній день; Завтрашні дні — найближче майбутнє, прийдешні часи. Будівництво комунізму в нашій країні — це завтрашній день усіх країн світової системи соціалізму (Радянська Україна, 3.VIII 1961, 3); Життя захищаєм, щоб в завтрашніх днях Сади розцвітали, де зараз окопи... (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 280).