в означеннях
Тлумачення, значення слова «завихрення»:

ЗАВИ́ХРЕННЯ, я, сер.

1. Утворення вихорів (див. вихор 1 1) у рідині або газі; струмені води, повітря і т. ін., що швидко крутяться внаслідок руху якого-небудь предмета. Дим із топок потрапляє до спеціальних металевих циклонів, де внаслідок завихрення осідають частки воли і сажі (Вечірній Київ, 14.XII 1966, 2); При малій швидкості та обтічній формі тіла в потоці не створюються завихрення (Наука і життя, 6, 1964, 64); Парашут вийшов з завихрення після літака і почав плавко, але швидко падати вниз (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 425);
//  Що-небудь, схоже на вихор, подібне до вихору (див. вихор 1 1). — Так от, — продовжував Анатолій, — це не просто плями, а гігантські завихрення в газовій оболонці сонця (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 47).

2. перен. Те, що характеризується відходом від чого-небудь звичайного або правильного. В Лукії Назарівни бувають іноді такі завихрення настрою, що й сам Федя не вгадає (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 82); Причиною формалістичних завихрень часто виступає звичайнісінька відірваність від реального народного життя (Літературна Україна, 9.IV 1963, 2).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 49.

Коментарі (0)