в означеннях
Тлумачення, значення слова «завити»:

ЗАВИТИ 1, ию, иєш, док.

1. Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). Вогні згасли й одночасно, десь недалеко в комишах, жалібно завив голодний вовк (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 349); Пес винувато заскавучав, одбіг трохи вбік і знову завив (Григорій Епік, Тв., 1958, 146).

2. перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). Буря завила (Павло Грабовський, I, 1959, 315); Пожовкнув ліс. У верховітті завив вітер, заплакало небо старечо (Андрій Головко, I, 1957, 76); Загула, завила страшна хурделиця (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 253);
//  Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). Машина заїхала в широку ковбаню, важко, натужно завила мотором і забуксувала (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 206);
//  Почати видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. (про музичні інструменти, сигнальні апарати і т. ін.). Вночі в козацькому таборі цілком несподівано завили сурми (Яків Качура, II, 1958, 444); На палубі завила сирена (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 70);  * Образно. До утрені завив з дзвіниці Великий дзвін (Тарас Шевченко, II, 1953, 38).

3. розм. Почати голосно і протяжно стогнати. Як здума [Халявський], що вже не можна нічим діла поправити, та так і заголосить, аж завиє (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 209); То вона [Параска] схоплювалася і вила на всю хату, то, прилігши, затихала, щоб через годину ще дужче завити. Їй було.. так важко! (Панас Мирний, IV, 1955, 65); Коробець.. стиснув кулаки, вдарив себе в груди так, що аж загуло, завив якось по-тваринному, розпачливо (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 100); Сильно дзьобнув [сокіл] обозного в лисину, аж той завив (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 35);
//  Заспівати протяжно, тужливо або не в лад. [Микита:] Хай вам враг з такою піснею! [Маруся:] А ти заткни вуха та й не слухай. [Микита:] Ба ні ж, завили неначе по мертвому! (Марко Кропивницький, I, 1958, 79); П'яні бурлаки вже завили, як вовки в лісі... (Нечуй-Левицький, II, 1956, 131).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 48.

Коментарі (0)

ЗАВИТИ 2 див. завивати 2.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 48.

Коментарі (0)

ЗАВИТИ 3 див. завивати 3.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 48.

Коментарі (0)