в означеннях
Тлумачення, значення слова «завивати»:

ЗАВИВАТИ 1, аю, аєш, недок.

1. Пронизливо, тужливо вити. Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Тарас Шевченко, I, 1951, 112); Звір у яру виє-завиває (Панас Мирний, V, 1955, 264); Серед ночі лев страшно ричав, завивала гієна (Павло Грабовський, I, 1959, 474).

2. перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). Вулицями серед мурів Метелиця завиває, Слід усякий замітає (Іван Франко, XIII, 1954, 20);
//  безос. Завивало, бурхало і мело.. майже цілу добу (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 186);
//  Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). А з того боку, біля кузні, тонко завивала циркулярка (Юрій Мушкетик, Чорний хліб, 1960, 102);
//  Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. (про музичні інструменти, сигнальні апарати і т. ін.). У великому залі ресторану завивали і хлипали скрипки (Юрій Збанацький, Переджнив'я, 1955, 217).

3. розм. Голосно і протяжно викрикувати; протяжно виючи, стогнати. Аж лящить Жіночий регот. Завиває, Реве хазяїн: — Будем пить, Аж поки наша доня спить (Тарас Шевченко, II, 1963, 32); — Оа-оа-оа-оа, дайте мі го [мені його]!.. — в якімось пароксизмі завивав Юріштан і без свідомості.. кинувся на Марусяка, прямо на ніж... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 292);
//  Співати протяжно, тужливо або не в лад.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 46.

Коментарі (0)

ЗАВИВАТИ 2, аю, аєш, недок., ЗАВИТИ, в'ю, в'єш, док., перех.

1. Робити завитки, закрутки на чому-небудь; закручувати. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі вправляють дроти в те листя, треті фарбують, четверті крохмалять, завивають та розправляють (Леся Українка, III, 1952, 491);
//  Закручуючи волосся, робити кучері. Навіть в убранні Алли Михайлівни з'явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Леся Українка, III, 1952, 618); Гримери готували бороди, І фарби, парики, розчісували та завивали їх (Станіславський, Моє життя в мистецтві, 1955, 48).

2. Вплітати, з'єднувати в одне ціле. Оця красуня [Прага] ніжно-руса, Що квіти в коси завива, — Це мужній голос Яка Гуса І Яна Жижки булава (Максим Рильський, I, 1956, 316);
//  Виготовляти що-небудь, сплітаючи з чогось. Ой зав'ю вінки да на всі святки (Павло Чубинський, III, 1872, 190).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 46.

Коментарі (0)

ЗАВИВАТИ 3, аю, аєш, недок., ЗАВИНУТИ, ину, инеш і рідко ЗАВИТИ, в'ю, в'єш, док., перех. Загортати в що-небудь, обмотувати чимсь. Сухі препарати завивали у мішки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 315); Івоніка завинув у платину потрібні папери (Ольга Кобилянська, II, 1956, 183); Думбадзе оголив їй руку і завинув її стерильними серветками (Юрій Смолич, Прекрасні катастрофи, 1956, 206); — Завий Оленку в мою хустку, бо змерзне, як муха! (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 286).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 46.

Коментарі (0)