в означеннях
Тлумачення, значення слова «зажерливий»:

ЗАЖЕ́РЛИВИЙ, а, е.

1. Який без міри багато їсть, жадібний до їжі; ненажерливий. Свиня пропхалась у садок, — Усюди треба їй, ледачій, Усунуть свій зажерливий роток (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 148); Потім, коли уже голод і спрагу вони вдовольнили, Згадувать всіх і оплакувать стали супутників любих, Що з корабля похапала й поїла зажерлива Скілла (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 219); Зажерливі качки;  * Образно. Вогонь котився далі, нищівний, зажерливий (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 147);
//  Який виражає або виявляє пожадливість до їжі, ненажерливість. Лисичка-сестричка лукаво мружила на гребінчастого півня зажерливі очі (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 189).

2. перен. Жадібний до наживи, багатства, нестримний у задоволенні своїх матеріальних потреб. Не один ліс повалив сей зажерливий купчина-хижак (Олесь Донченко, VI, 1957, 456);
//  Який виражає жадобу до наживи, користолюбство. Шпаркими, зажерливими очима обмацала вона в одну мить усі куточки просторої, сповненої всіма достатками, хати (Яків Качура, Вибр., 1947, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 122.

Коментарі (0)