ЗАЖИ́ВНИЙ, ивна, ивне, діал.
1. Товстий, угодований. Ось нараз відчиняються двері [класу]. Входить наперед заживна постать ректора (Іван Франко, IV, 1950, 216); Нагнувши заживні товсті шиї, зосереджено пасуться [корови] (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 292).
2. Поживний (про їжу, корм).