в означеннях
Тлумачення, значення слова «зазоріти»:

ЗАЗОРІТИ, іє, док.

1. Почати зоріти, світитися. Сонце сяде, зійде місяць ясний і зоря вечірня зазоріє (Панас Мирний, I, 1954, 58); Раптом — що це? — ніби вогник десь у лісі зазорів поміж чорних стовбурів (Наталя Забіла, Одна сім'я, 1950, 139);  * Образно. В Тимка зазоріла надія, що скоро все затихне (Григорій Тютюнник, Вир, 1960, 19);
//  Покритися зорями. Між північчю і ранком небо знов зазоріло (Микола Трублаїні, II, 1955, 431).

2. Настати (про світанок). Морозний ранок ледве зазорів (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 104);
//  безос. Почати розвиднятися, світати. Ще сонце ясне не сходило, Ледво [ледве] на днину зазоріло (Іван Франко, X, 1954, 307); Лише зазоріло — ми були на ногах (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 176).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 129.

Коментарі (0)