ЗАЗИ́МОК, мку, чол., діал. Заморозок. — Стару хату розвалили, нову — не вкрили... близько зазимок, а я тулюся по-циганському під грушею (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 68); А весна нині нерівна. Після ранкових зазимків несподівано війнуло теплом (Радянська Україна, 12.IV 1961, 1).