в означеннях
Тлумачення, значення слова «зазирати»:

ЗАЗИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗАЗИРНУТИ, ну, неш, док.

1. Дивитися у (за) що-небудь і т. ін., намагаючись побачити когось, щось; заглядати. — Що він тобі казав? Насте, що він тобі казав? — жадібно допитувалась Соня, зазираючи їй у вічі (Степан Васильченко, I, 1959, 196); На вулиці, коло воріт, сходилися сусіди — зазирали на подвір'я (Яків Качура, II, 1958, 8); Зазирнув [Іванко] у казан і побачив, що там нічого немає (Українські народні казки, легенди.., 1957, 108);  * Образно. Щербатий місяць зазирнув у вікно (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 40).
Зазирати в горшки див. горщок; Зазирати (зазирнути) в душу (серце) — намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Люба наче вгадуо Мар'янові думки: не раз чужі очі так підозріло зазирали чи лізли в її душу (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 195); [Грицько:] Ще раз у власне серце зазирну; І якщо там Маруся переважить, Зроблю, як кажеш, відсахнуся Галі І до Марусі старостів зашлю (Володимир Самійленко, II, 1958, 78); Зазирати (зазирнути) в майбутнє (невідоме, вперед і т. ін.) — намагатися уявити, передбачити те, що станеться. Всі вже чули, як, наближаючись, урочисто шумить над світом перемога, всі жили вже, упиваючись надіями, зазираючи в майбутнє (Олесь Гончар, III, 1959, 388); Зазирати в рота див. рот; Зазирати в руки (в кишеню, до кишені) кому — чекати від когось грошей, якоїсь допомоги і т. ін. — Чи довго я тут буду зазирати людям в руки — за грішми? (Василь Стефаник, III, 1954, 212); Вона, вирушивши в далеку життєву путь, матиме такий же духовний багаж, як чоловік, і не зазиратиме в його кишеню (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 227); Зазирати в чарку (чарочку) — вживати алкогольні напої, зловживати ними. Іван Кісточка, ніде правди діти, на старість підліпився.. і в чарочку зазирав, та ще й у глибоченьку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 25); Зазирати (зазирнути) смерті в очі (у вічі) — перебувати в стані смертельної небезпеки. Будуть ночі в пожежах і дні, коли ти по сто разів зазиратимеш смерті у вічі (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 30).

2. Ненадовго заходити, заїжджати куди-небудь або до когось. До Золотаренків, до яких раніше майже ніхто не заходив, тепер щовечора зазирали сусіди (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 157); Про одне я мрію нині — Коли буду на Вкраїні, Зазиркути в те село (Леонід Первомайський, I, 1958, 332).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 127.

Коментарі (0)