в означеннях
Тлумачення, значення слова «збагачення»:

ЗБАГА́ЧЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням збагатити і стан за знач. збагатитися. Заробітки Олени Хобти великі, але ми не спостерігали у неї найменшого прагнення до особистого збагачення (Іван І. Волошин, Сади.., 1950, 106); Переклад — дуже відповідальна і великої ідейної ваги справа. Вона служить збагаченню національних літератур (Максим Рильський, III, 1956, 139).

2. спец. Процес, внаслідок якого збільшується вміст корисних речовин у чому-небудь (руді, вугіллі, ґрунті і т. ін.). Вугілля південного Донбасу малосірчасте, добре спікається; його можна відправляти на коксування без попереднього збагачення (Наука і життя, 1, 1959, 22); Поряд зі збільшенням виробництва кормів велике значення мав збагачення їх протеїном (Хлібороб України, 3, 1967, 14).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 424.

Коментарі (0)