в означеннях
Тлумачення, значення слова «збагачений»:

ЗБАГА́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до збагатити. Збагачений війною, Вельможний пан гетьман Задумав при спокою Поставить богу храм (Іван Франко, XIII, 1954, 274).

2. у знач. прикм., спец. З підвищеним вмістом корисних речовин. Збагачена руда з високим вмістом валіза називається концентратом (Гірнича промисловість.., 1957, 60); Залежно від співвідношення бензину і повітря горюча суміш може бути: бідною, збідненою, нормальною, збагаченою і багатою (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 73).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 424.

Коментарі (0)