в означеннях
Тлумачення, значення слова «збайдужілий»:

ЗБАЙДУЖІ́ЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до збайдужіти. В реорганізованій станції йому запропонували.. посаду механіка тваринницьких ферм. Збайдужілий до всього, колишній директор погодився, — як ферми, то й ферми (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 198); Ярослав не виходив з темнощів, стояв там дивно збайдужілий (Павло Загребельний, Диво, 1968, 248).

2. у знач. прикм. Байдужий, нечуйний. У творах [50—60 рр.] ведеться гостра критика людей збайдужілих, черствих серцем, далеких від народу, його напруженої праці, його дум. і турбот (Радянське літературознавство, 5, 1966, 15).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 426.

Коментарі (0)