в означеннях
Тлумачення, значення слова «зберігати»:

ЗБЕРІГАТИ, аю, аєш, недок., ЗБЕРЕГТИ, ежу, ежеж; мин. ч. зберіг, зберегла, ло; перех.

1. Оберігаючи, тримати цілим, не давати пропасти, зникнути. — Старі архіви треба зберігати (Олесь Донченко, II, 1956, 11); Кілька років зберігала Яресьчиха в скрині на самому дні синове срібло (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 63); Марія впізнала себе. То було давнє, школярське фото. І як він зберіг його? (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 16);
//  тільки недок. Містити в собі що-небудь. Велика і прекрасна наша Батьківщина! ..Надра її земель зберігають в собі невичерпні багатства (Визначні місця України, 1958, 9).

2. Тримати що-небудь у певних умовах, оберігаючи від псування, руйнування. Насіння треба зберігати в сухих приміщеннях з доброю вентиляцією (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 141); Він описує давні могили.. і сумує, що ми не вміли зберегти тих могил непорушеними для своїх нащадків (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 24);
//  Дбаючи, тримати що-небудь у доброму стані, намагатися залишити незмінним. Михайло.. дивився на Ляського, що в цей час показував різні гімнастичні вправи, щоб зберегти своє здоров'я (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 115); Олександр, щедро розсипаючи усмішки, думав: «Маман не хоче старіти. Усіма засобами намагається зберегти сліди молодості. Дивна жінка!» (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 171);
//  Захищати від небезпеки, рятувати кого-, що-небудь. — Стрілець, — ти брат мій, друг навік, Мій побратим, мій рятівник, Ти в час нерівної борні Життя і честь зберіг мені (Микола Бажан, Роки, 1957, 238); Молоді партизани дали слово зі зброєю в руках відстбяти і зберегти завоювання Жовтня (Микола Шеремет, Молоді месники, 1949, 7);
//  від чого. Оберігати, захищати від чого-небудь згубного. Кожен з нас любов свою зберіг Від зради, від зневаги і від стужі (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 136);
//  Залишати що-небудь без змін. Конче пришлю Вам коректуру та уважатиму своїм обов'язком зберегти всі особливості Вашого письма (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 261);
//  Продовжувати залишатися в якому-небудь стані, не втрачати якихось ознак, властивостей, якостей і т. ін. Йшов [Вільсон] до головнокомандуючого, роздратований, але зовні намагався зберігати невимушеність і цілковитий спокій (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 352); — Не дам нікому орудувати над моєю косою! Не вміла я вберегти своєї слави, не достойна носити і дівочої краси! (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 453); — Він до останнього подиху зберіг вірність присязі, вірність прапорові, вірність своїй Батьківщині, — говорив гвардії майор (Олесь Гончар, III, 1959, 123);
//  Дотримуватися чого-небудь. Ескадра йшла, зберігаючи бойову дистанцію (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 55); Він попрощався зовсім байдуже. Та саме в отій байдужості було глибоке порозуміння. Немов ми умовлялися мовчазно нашу удавану байдужість зберегти й на людях (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 303);
//  Тримати що-небудь у пам'яті, пам'ятати. Він погас, як вечір гасне, Але образ той прекрасний Збережу довіку я — Саксаганського їм'я (Максим Рильський, I, 1956, 386);  * Образно. Вся [душа] перениє у незгоді, До всього стане байдуже... Дарма... нехай... на самім споді Твій образ світлий збереже (Павло Грабовський, I, 1959, 165).
 Зберігати таємниці — тримати в секреті що-небудь, не розголошувати. Люба напрочуд чесно уміла зберігати таємниці (Олесь Гончар, II, 1954, 82); Зберігати традиції — не змінювати, не порушувати традиції, що-небудь узвичаєне. Це були святі традиції його роти, його честь, його слава, і старшина зберігав їх недоторканно чистими (Олесь Гончар, I, 1954, 172); Зберігати (зберегти) в серці (в душі) кого, що — маючи когось, щось близьким, дорогим, добре пам'ятати. Такими — в труді і дерзанні — Я вас у душі зберігаю, Оновлені землі, кохані — Простори з Дністра до Дунаю (Микола Нагнибіда, Зустрічі.., 1955, 47); Петренко і справді побачив Леніна на мітингу і навіки, на все життя, зберіг у серці його світлий, незабутній образ (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 8).

3. Дбайливо ставитися до чого-небудь, не розтрачувати чогось. [Храпко:] Чи оцінять то вони батькові труди? Чи збережуть те добро, що назбирав для їх? (Панас Мирний, V, 1955, 122); Сама я читати не хочу, боюся втоми.., може, прийдеться трохи поговорити під час дебатів (що певне будуть), то треба зберегти енергію (Леся Українка, V, 1956, 377);
//  Залишати що-небудь для когось; приберігати. Блаженко та Козаков одразу взялися старанно перев'язувати Черниша, розриваючи свої засмальцьовані пакети, які тижнями носили в кишенях, зберігаючи для себе (Олесь Гончар, III, 1959, 141); Цибатий просто вже ліз, як сліпий, та Котовський удар зберігав свій десь наостакок (Павло Тичина, I, 1957, 271);
//  Заощаджувати, економити що-небудь. Малий барабан [моталки] хутчіш крутиться, біля нього витяжна труба, і плівка, на ньому сохнучи, зберігав нам кілька хвилин (Юрій Яновський, II, 1958, 116); В ці ночі довгі І недоспалі Зберіг заводу я Немало сталі (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 35).

4. Удержувати що-небудь, не упускати, не втрачати. Вона [камера] порожня. Але зберігає чийсь важкий дух, як тільки вміє його зберігати кожне житлове приміщення (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 88).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 428.

Коментарі (0)