в означеннях
Тлумачення, значення слова «зблиск»:

ЗБЛИСК, у, чол.

1. Спалах вогню, блискавки, світла і т. ін. Металу цокіт, автогену зблиски — росте залізний міст через Десну (Петро Дорошко, Єдність, 1950, 48); При зблиску ракети Черниш уздрів зеленкувате зосереджене обличчя Козакова (Олесь Гончар, III, 1959, 352);
//  Раптовий блиск (очей) при збудженні. Якщо придивитись уважніше, то можна помітити той гострий зблиск глибоких сірих очей, що з'являвся у хвилини зосередженості, коли він слухав або вдивлявся в обличчя співбесідника (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 89).

2. Яскраве відбиття променів, світла; відблиск. Навпростець ішла молода тоненька жінка і несла на коромислі воду. У повних відрах раз у раз спалахували сліпучі зблиски (Анатолій Хорунжий, Ковила, 1960, 7); На косах зблиски вечірнього проміння (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 389); В зубах у німця стирчала люлька. Коли він посмоктував її, тютюн починав жевріти й червоні зблиски блукали по обличчю господаря лісового будиночка (Павло Загребельний, Європа 45, 1959, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 446.

Коментарі (0)