в означеннях
Тлумачення, значення слова «зближати»:

ЗБЛИЖАТИ, аю, аєш і ЗБЛИЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗБЛИЗИТИ, зближу, зблизиш, док., перех.

1. Переміщаючи, зменшувати відстань між чимсь, наближати що-небудь одне до одного. Зблизити ядра атомів можна не тільки тиском, але й глибоким холодом (Знання та праця, 5, 1966, 10).

2. до кого — чого і без додатка, розм. Робити ближчим до кого-, чого-небудь; наближати. Нехай там зрадливого друга звабила інша на час, — діти з тобою зостались, лихо, і зрада, і горе, все їх зближає до тебе (Леся Українка, I, 1951, 314);
//  Зменшуючи, скорочуючи відстань у часі, прискорювати наставання чого-небудь. Кожний день, кожна ніч зближала його до страшного дня (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 196); Над містом збираються хмари понурі, Насупились — сумом налиті; Колотяться, мнуться, і зближують бурю (Микола М. Тарновський, З далекої дороги, 1961, 59).

3. з ким — чим і без додатка. Встановлювати тісніший зв'язок, взаємодію. Обрання тов. Калініна головою ВЦВК виходило з того розрахунку, що ми повинні безпосередньо зблизити Радянську владу й селянством. І завдяки тов. Калініну робота на селі дістала значний поштовх (Ленін, 30, 1951, 124); Уряд Олександра I (1801—1825 рр.) вніс часткові зміни в закони, які стосувались Лівобережної України, щоб більше зблизити її установи з загальноімперськими і посилити тут контроль центральної влади над народом (Історія УРСР, I, 1953, 385);
//  Створювати взаєморозуміння, дружні стосунки. По від'їзді Тасі Раїса умовилася столуватись у старої матушки. Щодня утрьох вони ділили хліб-сіль. Це зближувало їх, немов ріднило (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 323); Соціалізм зближає народи і країни (Програма КПРС, 1961, 116); Цей день ще більше зблизив його з молодим комісаром, до слова якого завжди прислухався вдумливо, уважно (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 640); Розмежування націй в межах однієї держави шкідливе, і ми, марксисти, прагнемо зблизити і злити їх (Ленін, 19, 1950, 487);
//  Робити стосунки інтимними. Вони так і розлучилися б сьогодні, лишивши в своїх серцях почуття гіркого жалю, якби не було цієї ночі, що потрощила всі перегородки, зблизила їх фізично на час, душевно ж — навіки (Петро Колесник, Терен.., 1959, 338).

4. з ким — чим і без додатка. Робити схожими, спорідненими. Хлопець кусає до крові губи, щоб не розплакатись, як дитина. Ця боротьба робить старішим його обличчя, вирізає на ньому складки і зближує риси із рисами батька (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 213); Потяг до літературної творчості, яка в той час хвилювала і захоплювала не одного комсомольця, зблизив наші життєві шляхи (Олесь Донченко, VI, 1957, 611);
//  Знаходити, виявляти схожість, спорідненість. Критика не раз зближувала оповідання Марка Вовчка з «Записками мисливця» Тургенєва (О. І. Білецький, Від давнини до сучасності, I, 1960, 260).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 445.

Коментарі (0)