ЗБОЯ́ТИСЯ, збоюся, збоїшся, док., діал. Злякатися. — Микола такий козарлюга, що нічого не збоїться (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 338); Ще справді подумають [робітники], що Оверко збоявся задушного котла! (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 117).
ЗБОЯ́ТИСЯ, збоюся, збоїшся, док., діал. Злякатися. — Микола такий козарлюга, що нічого не збоїться (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 338); Ще справді подумають [робітники], що Оверко збоявся задушного котла! (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 117).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 450.