в означеннях
Тлумачення, значення слова «зборище»:

ЗБО́РИЩЕ, а, сер.

1. Велике скупчення людей в одному місці. Побачивши зборище, вони спинили волів, а самі пішли до гурту... та й поторопіли обоє! (Панас Мирний, I, 1949, 414); На колгоспному подвір'ї.. селянського люду було стільки, що зборище це на перше око можна було взяти за звичайний сільський ярмарок (Григорій Епік, Тв., 1958, 273).

2. розм. Зустріч, зібрання людей певного кола в якому-небудь місці для розваги, відпочинку, обміркування чогось. Вогнище для партизанів це все: і хата, де можна погрітись холодної ночі, і улюблене місце зборища на дозвіллі (Яків Баш, На землі.., 1957, 42); У готичному будинку, що вузькими вікнами дивився на зарослу толоку і хлоп'ячі зборища, жила якась дівчина (Роман Іваничук, Не рубайте.., 1961, 6); — А в Давида зараз якесь зборище.. Повна хата людей і, видно, якісь питання обмірковують (Андрій Головко, II, 1957, 64); Маринка бігає по сходках, мітингах, зборищах (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 23);
//  збірн. Присутні на таких зустрічах, зібраннях. [Рахіль:] В день страшного суду На Йосафатовій долині стану я І перед зборищем мерців волати буду: Себе суди, неправий судія!.. (Леся Українка, I, 1951, 421); Коли вийшла з своїх покоїв, різноголосе це зборище заніміло, зупинилось. Довгим поглядом подивилась княгиня на родичок своїх (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 123).

3. зневажл. Група людей з якою-небудь спільною негативною ознакою. Ось угорі зайнялася.. зірка; як свічка, палає вона на небі й освічує п'яне зборище на землі... (Панас Мирний, I, 1949, 308);
//  Те саме, що набрід. Приїздили [делегати] з найнесподіванішими мандатами: від сільських старост, від «Просвіт», від «Селянських спілок».. Не було найменших підстав це зборище випадкових людей вважати за правомочний з'їзд. Більшовики заявили про це і залишили засідання (Андрій Головко, II, 1957, 432).

4. рідко. Велике скупчення чого-небудь в одному місці. Над усім цим зборищем поставлених в ряди машин виділялися своїми дебелими формами зернові комбайни (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 449.

Коментарі (0)