в означеннях
Тлумачення, значення слова «збожеволілий»:

ЗБОЖЕВО́ЛІЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до збожеволіти. На неї дивилися очі її дядька, в яких мерехтів вовчий вогник, очі збожеволілої від голоду людини (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 69); Збожеволілий від люті Бенедикт наказав лучникам стріляти в своїх гінців (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 119).

2. у знач. прикм. Який виражає божевілля. Хоч би слово яке сказала [Пріська], хоч би зітхнула! Тільки збожеволілими очима прикро дивилася на Грицька (Панас Мирний, III, 1954, 18);
//  у знач. ім. збожеволілий, лого, чол. Психічно хвора людина. То хрип коня, то свист, то постріл, то збожеволілого сміх... (Володимир Сосюра, II, 1958, 410).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 448.

Коментарі (0)