в означеннях
Тлумачення, значення слова «збучавілий»:

ЗБУЧА́ВІЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до збучавіти. Темрява сповнювалась шарудінням шинелей, чваканням чобіт в прибережному збучавілому багні (Леонід Первомайський, Атака.., 1946, 143).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 456.

Коментарі (0)