в означеннях
Тлумачення, значення слова «збудливий»:

ЗБУ́ДЛИВИЙ, а, е.

1. Який має здатність легко збуджуватися (у 4 знач.). Досліди провадились на собаці Медку збудливого типу нервової системи (Фізіологічний журнал, VII, 1, 1961, 25).

2. Який збуджує (у 4 знач.). Побравшись за руки, пообіймавшись, теж ходять [дівчатка-підлітки] тут, і тихо наспівують, і мовби вбирають уже ті таємничі збудливі поклики-шепоти кохання, що ними повниться гущавінь садків і, здається, напоєне саме це вечірнє повітря... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 104); Від тонких, майже дитячих пальців, затягнутих у шкіряні рукавички, повіяло збудливим запахом ніжних духів (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 4).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 454.

Коментарі (0)