в означеннях
Тлумачення, значення слова «збудження»:

ЗБУ́ДЖЕННЯ, я, сер.

1. Дія за значенням збудити 1, 2, 5 і збудитися 1, 2. Преміальна система повинна стати одним з могутніх засобів збудження змагання (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 56); Значну роль у збудженні інтересу до російської літератури у Франка, як і в деяких інших молодих галичан, відіграв Драгоманов (Радянське літературознавство, 3, 1957, 38).

2. Стан нервового піднесення, неспокою, хвилювання. Начальник був у радісному збудженні, як митець, що нарешті завершив свій твір (Іван І. Волошин, Озеро.., 1959, 106); [Ірина (відштовхує її, в сильному збудженні і гніві):] Пусти мене! Геть! (Іван Кочерга, II, 1956, 515);
//  Стан підвищеної активності, пожвавлення. Революційне збудження в робітничому класі, заворушення в інших верствах населення все росте.. (Ленін, 7, 1949, 396); Ледве вчитель вийшов, збудження вилилося в шум, суперечки, нарікання (Олександр Копиленко, Десятикласники, 1938, 171); Денис Влаженко.. заявив раптом, що він знає Поліщука особисто.. Це ще збільшило загальне збудження (Олесь Гончар, III, 1959, 35).

3. Фізіологічний процес, який виникає в кожній живій клітині чи тканині будь-якого організму як реакція на подразнення. І. П. Павлов та його співробітники показали, що процес збудження у корі великих півкуль головного мозку розвивається залежно від сили подразнення (Вісник АН УРСР, 10, 1957, 55); Збудження — це особливий стан м'яза, який виникає внаслідок діяння якого-небудь подразника (Методика викладання анатомії.., 1955, 47).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 453.

Коментарі (0)