в означеннях
Тлумачення, значення слова «збуджуватися»:

ЗБУДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся. недок., ЗБУДИТИСЯ, збуджуся, збудишся, док.

1. тільки док. Прокинутися від сну. Як спить мила, не збудилась, — Нагадай їй, з ким любилась (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 118); Як збудився [Дарко] і глянув на годинник, побачив, що вже була одинадцята година ранку (Осип Маковей, Вибр., 1954, 34).

2. тільки док., перен. Вийти із стану спокою, застою. Зрушились зими, збудились води, і задзвеніла земля од співу потоків (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 313); [Пашкевич:] Нехай же наступне двадцяте століття несе нашій батьківщині повний розквіт і свободу. Хай збудиться Росія (Олександр Довженко, I, 1958, 428).

3. тільки док. Проявитися, розбурхатися (про почуття, сили, думки і т. ін.). — Ви забуваєте, що я не хлопець уже, а мужчина. Стережіться, щоб не збудився колись дрімучий у мені «мужик» (Ольга Кобилянська, III, 1956, 59); З лісу так запахло листом дубовим жовтавим. І збудились спогади давні-давні, як уві сні (Андрій Головко, II, 1957, 37); Збудились кипучі Нові його [Дніпра] сили, І стала яснішою горда краса (Степан Олійник, Вибр., 1959, 25).

4. Переходити до стану нервового піднесення, підвищеної активності, неспокою; хвилюватися. Жержеля від льоту олівця і шереху сторінок збуджується ще більше, ..лице його — живе натхнення (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 258); Та урядники з сіл повтікали Іще в лютім. Збудився народ (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 341).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 454.

Коментарі (0)