в означеннях
Тлумачення, значення слова «збуватися»:

ЗБУВАТИСЯ 1, аюся, аєшся, недок., ЗБУТИСЯ, збудуся, збудешся, док.

1. Втрачати кого-, що-небудь. Хай же він не збувається своєї сили (Борис Грінченко, II, 1963, 362); — Звісно, Макара дуже шкода: в один день збувся і хазяйки, і хазяйствечка, — згодилася Мотря (Любов Яновська, I, 1959, 79); — Чи згадуєш, Одарко, Федосія? Він таки кохає тебе щирим коханням. Через тебе й здоров'я збувся (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 200).

2. Позбавлятися кого-, чого-небудь небажаного. Ремісництво в театрі — дуже серйозне зло. Його треба якнайшвидше позбавитись, його треба викорінювати, збуватися на кожному кроці і щодня (Амвросій Бучма, З глибин душі, 1959, 33); Вони уникали й вимовляти ім'я Гальванеску та квапилися збутися непроханого товариства (Юрій Смолич, I, 1958, 52);  * Образно. Хто із нас не ніс на гори Люту муку, люте горе, Щоб його під небом збутись І назад за ним вернутись? (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 227).

3. тільки недок. Пас. до збувати 1. На ніжинському ярмарку збувалися льняні і шерстяні вироби, полотна, хутро, солона і в'ялена риба, які привозилися з різних районів Росії (Історія УРСР, I, 1953, 348).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 453.

Коментарі (0)

ЗБУВАТИСЯ 2, ається, недок., ЗБУТИСЯ, збудеться, док. Ставати дійсністю (про бажання, передчуття, мрії і т. ін.); здійснюватися. Що в піснях співається, те в житті збувається (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 381); [Долорес:] Мене з коханим тільки мрія в'яже.. Яка пекельна з того мука! Тобі того не зрозуміти, Анно, — тобі збуваються всі сни, всі мрії... (Леся Українка, III, 1952, 336); Я так і гадав. Я думав, прибудеш ти, сину. Дні з нетерпінням я числив, і от моя мрія збулася... (Микола Зеров, Вибр., 1966, 251); Передбачення Кутузова збулися: тільки-но розвидніло, а вже біля села Бородіно розпочався бій (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 293).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 453.

Коментарі (0)