в означеннях
Тлумачення, значення слова «збирати»:

ЗБИРАТИ, аю, аєш, недок., ЗІБРАТИ, зберу, збереш, док., перех.

1. Складати що-небудь докупи, в одне місце. [Перша ткачиха (збирає гроші докупи тремтячими руками):] Спасибі вам (Леся Українка, IV, 1954, 211); Я зібрав усі фотографічні причандали, скинув їх жужмом у куток біля апарата і накрив усе чорним сукном (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 260);
//  Складаючи що-небудь, брати з собою. Збирайте своє добро, своїх жінок і дітей і виселяйтеся звідси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 293); Явдоха зібрала свої манатки, поїхала (Панас Мирний, I, 1949, 236); Зібравши своє немудре солдатське майно, що вмістилося йому в кишенях, і тиснучи розчуленому Хомі руку, весело заповів [Вася]: — Тримай, друже, кермо, не відхиляйся від гвардійського курсу!.. (Олесь Гончар, III, 1959, 308);
//  в що, на що. Поміщати куди-небудь те, що складається з кількох або багатьох предметів. Збираю його [лушпиння] в хустинку і виношу нишком далеко за тік (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 263); [Лукаш:] А хто ж тут недогарків отих глядіти буде?.. [Килина:] То зберемо на віз та й завеземо десь до родини твеї [твоєї], може пустять... (Леся Українка, III, 1952, 265); Парубок востаннє, мов граючись, махнув косою й поставив її сторч. Зібрав траву у рядно, звалив на плечі й твердою стопою пішов через кладку (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94).
Кісток не зібрати див. кістка.

2. Скликати, зганяти, зводити докупи (людей, тварин). Уранці йде Олеся дружок збирати. Куди не вступить, усюди одмовляють (Марко Вовчок, I, 1955, 25); Дід одно бігає, носе [носить] вулики, підкурює їх, вощить та збирає рої (Панас Мирний, I, 1954, 192); Зібрав Троянську всю громаду І сам пішов на двір до них, Просить у їх собі пораду (Іван Котляревський, I, 1952, 90); [Мотря:] Обору швидко полагодь, бо скотина, як розбредеться, то й до ночі не збереш її докупи (Захар Мороз, П'єси, 1959, 14);
//  Скликаючи людей в одне місце, проводити засідання, раду, сход і т. ін. Знов Кармелюк отаманує.. А багачі знов заметушилися, знов перелякалися, свої ради збирають (Марко Вовчок, I, 1955, 366); Зібрав [отаман] на майдані великий сход, казав промову (Юрій Яновський, II, 1958, 225);
//  Об'єднувати кого-, що-небудь. Данило угадував, що твердою рукою звідти, з ростово-суздальської сторони, почнуть руські землі збирати (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 561); [Неофіт-раб:] Жадаю віри в ту святую силу, що розум просвітить у найтемніших, і всіх людей збере в громаду вільну без пастиря, дозорця і без пана (Леся Українка, II, 1951, 238); «Шляхи мистецтва» ставлять собі метою зібрати розпорошені сили мистецтв на Україні (Василь Еллан, II, 1958, 74);
//  Об'єднуючи, згуртовуючи людей, утворювати товариство, загін, військо і т. ін. Остап зібрав собі гарне військо козацьке потроху і вже був напоготові йти на турка (Марко Вовчок, I, 1955, 331).
Збирати (зібрати) в кулак див. кулак.

3. Зосереджувати, скупчувати кого-, що-небудь в одному місці. Сполох літав над селом.. і збирав народ (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 398); Чудовий будинок опери збирає коло своїх розмальованих афіш величезні юрби людей (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 37); Високий купол збирав сонячне світло і сипав його на ряди жовтих стільців, білі стіни і високі колони (Олекса Десняк, Опов... 1951, 48).
 Збирати (зібрати) думки [докупи, разом] — намагатися зрозуміти що-небудь, розібратися в чомусь; зосереджуватися. Тільки обійшовши геть од ліщини, Яків став збирати докупи думки: «Що таке трапилося? Звідки це? Нащо? Може, якась помилка?..» (Степан Васильченко, II, 1959, 64); [Леся:] Серце як колотиться... Не можу зібрати думок... (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 87); Збирати (зібрати) сили (всю силу, всі сили, рештки сил і т. ін.) — напружувати свої сили. Клара припадала головою до його грудей, збираючи рештки сил, щоб заглушити ридання (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 76); — Що тобі? — питає [Харитина].. — О-ох!.. — зібравши сили, ледве вимовила я. — Я недужа... (Панас Мирний, I, 1954, 84); Зібрала всі сили Тамара і удавано-спокійно запитала: — Ти що, куди їдеш, Сашко? (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 55); Не збереш докупи — про відсутність логіки у чиїйсь мові. [Захарко:] Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (Марко Кропивницький, II, 1958, 142).

4. розм. Готувати чемодан, рюкзак і т. ін. для дороги, вкладаючи які-небудь предмети, речі. [Павло:] У мене скоро партбюро, а там і поїзд. Збирай чемодан (Олександр Корнійчук, II, 1955, 161); Вона вже й дерунів напекла.., і чемоданчик зібрала. Піклується про сина (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 19);
//  кого. Робити необхідні приготування, виряджаючи кого-небудь кудись. — Ходім снідати, хлопче. Та збиратиму тебе в садок. — І, взявши Івасика за руку, пішов з ним до хати (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 18); Встане вдосвіта мати — Як же можна заспать? — Треба сина зібрати, На роботу послать (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 222);
//  Готуючи, подавати їжу (на стіл). А мати тим часом, завішавши вікна, затопила в печі й швидкоруч збирала вечерю (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 15); Дід швидко, звичними рухами зібрав вечерю (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 103).

5. З'єднуючи окремі частини, складати машини, механізми і т. ін. Зараз вона.. працює на верфі, де збирають маленькі морські траулери (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 7); Літній кулеметник збирає кулемета. А заразом ніби й іспит Митькові робить: — Ну, а тепер що? — Тепер замок! — упевнено відповів хлопець (Андрій Головко, I, 1957, 379); — Ми генератора для Ковалівки зібрали й випробували (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 398).

6. Поступово приєднувати, складати що-небудь одне до одного, частину до частини; нагромаджувати. Почав він [горобчик] пір'ячко до пір'ячка збирати, соломку до соломки складати та гніздечко звивати (Леся Українка, III, 1952, 483); Після смерті батька Грицько готував фашистам криваву помсту. Цілий рік збирав тол і сам змайстрував міну (Роман Іваничук, Не рубайте.., 1961, 4); [Мотря:] Ой, грошенята мої, грошенята! Збирала вас, збирала, а тепер... Як од серця одриваю вас!.. (Захар Мороз, П'єси, 1959, 335); Хто нас поховає, хто нас пом'яне? Розтратять, що ми зібрали, а нам і спасибі не скажуть (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 25); Стара відкликає Лукію вбік: — Приїжджає ж... Я оце йому й медку хочу зібрати (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 93);
//  Нагромаджуючи, створювати що-небудь. [Гільзе:] Чи я ж би дивився спокійно, як інший отам розкошує та панує, та з мого лиха і голоду собі статки-маєтки збирає (Леся Українка, IV, 1954, 252); Любов до книжки виявляється і в тому, що з шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28);
//  Колекціонувати. Не викидай конвертів, бо Пуцик тепер збирає марки (Леся Українка, V, 1956, 12);
//  Поступово уловлюючи, набирати певну кількість (про дощову воду). Порозстелявши на гарячому камені плащ-палатки, бійці збирали в них довгождану вологу (Олесь Гончар, III, 1959, 393); — Викинь ночви надвір — чи збереш увесь дощ? (Панас Мирний, IV, 1955, 89);
//  Набиратися, набувати чого-небудь (сили і т. ін.). Гуляю та силку збираю (Номис, 1864, № 10867); Роман тоді сказав, зібравши смілість: — Ви ще, звичайно, молоді (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 37).

7. Брати що-небудь з різних місць, від різних осіб і т. ін. Вони [циганки] їздили по селах, жебрали, збирали де яєчко, де жменю муки або кукурудзи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 371); Збирають світлі, золоті меди Веселокрилі та прозорі бджоли (Максим Рильський, I, 1956, 64); [Мар'яна:] Це ж безчесно — за спинами комуністів пускати плітки, збирати підписи (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 43); Належить мерщій зібрати гроші від тих, хто записався та ще не віддав (Панас Мирний, V, 1955, 425);
//  Виявляючи яким-небудь способом, записувати або запам'ятовувати певні відомості, матеріали. Я потрошки збираю матеріали для повісті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 166); Першим, хто збирав і публікував український фольклор, був М. А. Цертелєв (Нариси з діалектології української мови, 1955, 28); Дбаючи, щоб готування до зборів пройшло якнайкраще, Ярема не злазив із жеребця протягом усієї ночі і, зібравши відомості, приїхав до Логвина (Григорій Епік, Тв., 1958, 209);
//  Одержувати певну кількість чого-небудь. — На міській партійній конференції скільки голосів зібрали ваші поправки до наказу делегатам на Всеукраїнську партійну параду? (Андрій Головко, II, 1957, 464).

8. Відбирати потрібні предмети з-поміж інших. — Рибу і раки викинути в воду! — приказав пан хлопцям, що рились у куширі, збираючи вівсянку (Панас Мирний, I, 1954, 313);  * Образно. Так для сонечка осінь убралася, мов цариця у свято врочистеє, все, що є на сім світі найкращого, все зібрала на пишний убір (Леся Українка, I, 1951, 226);
//  Відділяючи, знімати верхній шар з чого-небудь (сметану, піну і т. ін.). [Олеся:] Я у піст сметану збирала б з гладущиків та крадькома ложку облизувала (Марко Кропивницький, II, 1958, 295); Через кожні десять хвилин вона пробувала варення, збирала півблюдечка піни (Нечуй-Левицький, III, 1956, 216);  * Образно. — Вольному воля, — знизав плечима агент.. Але глядіть, скажу вам, щоб потім не каялись: хтось сметанку збере, а вам і сироватки не дістанеться (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 206);
//  Зосереджувати увагу на певних фактах, ознаках, рисах чого-небудь. Колишній кріпак, вчорашній солдат, народний поет України [Т. Шевченко] жадібно збирає й осмислює нові факти, враження (Слово про Кобзаря, 1961, 123).

9. Зриваючи або піднімаючи з землі, набирати чого-небудь у якійсь кількості. В лісі дівчинка збирає у глек ягоди (Степан Васильченко, III, 1960, 352); Нагнувшись, нишпорила під деревом жінка.. Збирала гриби (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 51); Ходив [Брайко] на лісозаготівлі, пиляв крихкі осичини, збирав перемерзлий хмиз, грівся, коло кострищ (Павло Загребельний, День.., 1964, 149); Всі квіти зберу у дніпрових гаях, Зв'яжу у вінки і букети (Микола Нагнибіда, Вибр., 1950, 243);
//  рідко також без додатка. Знімати з полів, городів, садів те, що вродило; знімати урожай. Не щодня можна сіяти, збирати (Номис, 1864, № 5924); — Здійснились наші сподівання, Семене. Хліба, що рясніють довкола, — наші хліба, і збиратимемо ми їх разом у колгоспі (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 175); На виноградниках люди збирають пізні сорти винограду (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 39); Федорка слухняно перелізла через тин на грядки й почала огірки збирати (Андрій Головко, I, 1957, 231); — Хліб стоїть у полі невижатий.. Як не зберемо хліба — загинемо з голоду зимою!.. (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 14); Звичайно, чув я, що врожай Зібрали ви багатий, Що сад у вас тепер, як гай, Що нив і не впізнати (Максим Рильський, I, 1956, 375).

10. Підбирати що-небудь розкидане, розсипане. Місяць так світить, ніч видна, хоч голки збирай (Панас Мирний, I, 1954, 92); Художник збирає з підлоги важкі фоліанти і, витираючи, складає стопкою на стіл (Олесь Гончар, I, 1954, 266); — Розсипані по скрині цілкові позбирав [Левко] у жменю і хотів у мішок зсипати і опісля з долівки зібрати, як тут і набігли!.. (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 295);
//  також без додатка. Прибирати, приймати що-небудь. Дарка всміхнулася і почала збирати зо стола (Леся Українка, III, 1952, 669);  * Образно. Як її [дівчини] нема, то наче хто сонце зняв і зорі зібрав та у кишеню поховав (Марко Вовчок, I, 1955, 310).

11. рідко. Брати що-небудь, охоплюючи цілком. — Правда його, правда, — сказав голова, що, зібравши у жменю свою сіду бороду, сидів собі мовчки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 400); — Не вважай же, Якимоньку, на її просьбоньку, Збери в ліву руку косу, зотни головоньку (Павло Чубинський, V, 1874, 630); — Надягай поверх! — гукнула Мар'я і, зібравши сорочку, перекинула через Христину голову (Панас Мирний, III, 1954, 179);
//  діал., перен. Охоплювати (про почуття). Сум збирав, коли було глянути на поле (Іван Франко, V, 1951, 298); Знов Семена досада зібрала (Лесь Мартович, Тв., 1954, 101).

12. Стягуючи, робити зморшки, складки і т. ін. Поважно прикриває [чоловік] очі повіками, збирає шкіру на лобі в гармошку, слухає (Павло Загребельний, Спека, 1961, 290); Мотря ковтнула півчарки, зібрала губи на шнурочок і, обтерши їх рукавом, вкинула в рот другу півчарки (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 44); — Ти, Семене, свої насмішки дома чи в стайні залишив би, — не витримала мати і зібрала губи в оборку (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 434.

Коментарі (0)