ЗБИРАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІБРАТИСЯ, зберуся, зберешся, док.
1. Сходитися, з'їжджатися,
злітатися і т. ін. в одне місце. Десь над ставком в садку
збираються хлопці та дівчата (Нечуй-Левицький, III, 1956, 315);
Хто з гетьманців не знає Красногорки? Хто не знає
«Мекки», куди збиралось з цілого повіту панство?
(Панас Мирний, I, 1949, 205); Сонечко за тучу сховалося зарані,
і птиця стала збиратись і чогось жде на себе (Квітка-Основ'яненко,
II, 1956, 412);
// в що, чим. Сходячись, з'їжджаючись,
злітаючись і т. ін. докупи, розташовуватися,
групуватися яким-небудь способом. Надходять люди, чоловіки
й жінки,.. і збираються в гурт (Леся Українка, II, 1951, 306);
Віруючих було більш і, зібравшись цілою низкою, пішли
вони дивитися на чудо, що з'явилося на замчищі (Панас Мирний,
I, 1954, 252); Всі запорожці, вся Січ зібралася в круг
(Олександр Довженко, I, 1958, 232); * Образно. Раділи гори в
просторах німих, на обрії зібравшися юрбою, в чеканні
визволителів своїх (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 369);
// Сходитися разом,
в одне місце для участі в проведенні чого-небудь (зборів,
читання і т. ін.). Учителько, згадайте: Улітку на
поляни Щовечора збиралися На читання селяни (Микола Нагнибіда,
Пісня.., 1949, 143); [Прісцілла:] Ми мусимо
зібратись. Пильні справи нам догарають (Леся Українка,
II, 1951, 388);
// Утворюватися з тих, хто сходиться,
з'їжджається докупи (про базар, ярмарок, вечорниці
і т. ін.). На майдані коло високої кам'яної церкви..,
де завжди збирався базар, уже стояв гармидер (Панас Мирний,
I, 1954, 236); Подивилась Хима, та аж серце в неї
повернулось. «О, — каже, — саме зібравсь у неї дівич-вечір; я
не спізнилась!» (Марко Вовчок, I, 1955, 53);
// Організовуватися
(про з'їзд, нараду, конференцію і т. ін.). Сьогодні
в генерала збирається спеціальна нарада (Іван Багмут, Щасливий
день.., 1951, 77); В 1898 році зібрався перший з'їзд, який
заснував Російську соціал-демократичну робітничу
партію.. (Ленін, 8, 1949, 391);
// Зосереджуватися в одному
місці. Хоч починали ніби всі разом, але в групі зібралися
неоднакові люди і знаннями й особливо віком (Іван Ле, С.
Голубар, 1950, 28);
// Об'єднуватися. Знемагали у борні
проти ворогів руські люди, а плекали думку: настане
час, мусить зібратися руська сила! (Антон Хижняк, Д.
Галицький, 1958, 560).
♦ Збиратися в кулак див. кулак.
2. Поступово нагромаджуватися, наростати,
утворюватися. Пообкроплювавши скрізь по полю, вернулись
[селяни] додому, аж ось стали хмарки збиратися...
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 124); У хаті стало темніше, ..по
кутках збиралися густі тіні (Панас Мирний, IV, 1955, 126);
* Образно. Мелашка з матір'ю пішла в садок, жалілась
на свекруху й свекра, виплакала всі сльози, що зібрались
за всі жнива (Нечуй-Левицький, II, 1956, 327);
// Робитися
близьким, насуватися (про дощ, грозу і т. ін.). Збиралась
гроза, поздовжні блискавиці розпанахували, а поземні
вогнем відгойдували вгору почорніле небо (Михайло Стельмах,
Правда.., 1961, 214); Знов піднявся бурей від схід сонця,
самий сухий вітер, що ніколи не навіє дощу, і який
і збереться, то він його розжене (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
124); * Образно. [Мар'яна:] Ох, не угадаєш, мамо,
яка недоля, яке горе збирається над старою твоєю
головою!.. (Степан Васильченко, III, 1960, 40);
// на що, безос. Мати ознаки
наближення чого-небудь, початку якоїсь дії. В лісі
було душно, збиралося на грозу (Петро Панч, Гомон. Україна,
1954, 174); — Я не хочу їсти, — сказав тихо Семен,
та так подивився, що Дарці аж на плач зібралося
(Леся Українка, III, 1952, 638).
♦ Збираються (збиралися, зібралися) чорні
хмари над ким — чим — кому-, чому-небудь загрожує
неприємність, горе, біда і т. ін. Над головою Василини збиралися
чорні хмари (Нечуй-Левицький, II, 1956, 76); Вони [внуки
Мономаха] данину злій орді Платили й гризлись між собою,
А чорні хмари над тобою [Львовом] уже збиралися тоді
(Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 32).
3. Нагромаджуючи кошти, ставати спроможним на
придбання чого-небудь. Сяк-так зібралися, купили
двір і жили собі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 468); — Ми б
працювали, заробляли, зібрались би на свою хату (Степан Васильченко, I,
1959, 113); Лукащуки кинулись шукати рятунку: треба
було зібратися на коня (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 80);
// рідко. Ставати спроможним мати що-небудь. Давно
вже я одібрав від Вас, шановний добродію, Борисе
Станіславовичу, Вашого листа, а от тілько тепереньки
зібрався на зайвий час, щоб Вам одписати (Панас Мирний, V,
1955, 363).
4. Набиратися, одержуватися внаслідок поступового приєднування. Збирає бабуся метал у торбину!.. На п'ять кілограмів зібралася ноша (Степан Олійник, Вибр., 1959, 155); [Олекса:] Отаман розіслав нас набирать сили..; як доволі збереться, тоді скаже, куди перш удариться (Степан Васильченко, III, 1960, 16).
5. рідко. Нараховуватися, бути в якійсь кількості. На таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (Леся Українка, V, 1956, 36).
6. Стягуватися зморшками, складками і т. ін. А як
постаріла, змарніла Варвара Яківна! Глибокі зморшки,
мов павутиння, заснували вид, на шиї зібралась
безкровна шкіра (Олекса Гуреїв, Осок, друзі, 1946, 5);
// в що.
Стискуватися, стягуватися, утворюючи зморшки, складки
і т. ін. Пожовкла шкура зібралась в зморшки (Михайло Коцюбинський,
II, 1955, 105); Очі її знову наповнилися слізьми, масивний
овал випещеного підборіддя зібрався в тугі, соковиті
складки (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 194);
//
Утворюватися, з'являтися (про зморшки, складки і т. ін.).
Нахмурив [старець] брови й уважно читає, а коло ока
збираються зморшки і скачуть сердито (Михайло Коцюбинський, II, 1955,
186); На його переніссі зібралися зморшки (Дмитро Бедзик,
Серце.., 1961, 7).
7. Готуватися для того, щоб іти, їхати і т. ін. кудись
або перед тим, як робити що-небудь; готуватися до
чогось. Недовго їй збиратись: поскладала у торбинку,
що було, почепила на спину, паличку в руки, пішла
(Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 281); Старшина.. все засукував
рукави своєї защібнутої на гаплики свитки, неначе
збиравсь до якоїсь роботи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 37); По городах
теж була немала клопотнеча: мазались, білились,
чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму
(Панас Мирний, III, 1954, 255); Артем зібрався на нічне
чергування (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 27);
// з чим.
Вирушаючи куди-небудь, забирати з собою щось. — Як
можна швидше укладайтесь, Зо всіми клунками збирайтесь,
До моря швендяйте якраз! (Іван Котляревський, I, 1952, 81);
//
Знаходити вільний час, змогу йти або їхати куди-небудь,
робити щось. Довго збиралась я одвідати мою
товаришку, що була вчителькою в церковноприходській школі,
аж врешті вибралась (Леся Українка, III, 1952, 570); — А я,
мабуть, ніколи не зберуся [до Ботучарів], — зітхнув
Багров і замовк (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 22); Вибере
[Марія] якусь хвилину, погаптує, а після смерті матері
оце, мабуть, тільки вдруге і зібралася (Іван Цюпа,
Назустріч.., 1958, 87);
// Мати намір робити що-небудь або
йти, їхати кудись. Вдова осталась не сама, А з сином
парубком; женити Його збиралась восени (Тарас Шевченко, II,
1953, 253); Ви про щось хотіли написати до мене:
пишіть, я нікуди зараз не збираюся, буду сидіти вдома
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 312); Фільці ставало ніяково, що ось
такому чоловікові не сказав він правди, а збирається
його одурити (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 106);
// Мати намір,
готуватися стати ким-небудь. [Юда:] Він збирався
царем голоті всій юдейській стати, як обдере маючих
та дурних, а їх добром наділить ту голоту (Леся Українка,
III, 1952, 137); [1-ша жінка:] Оце проява! Що воно
таке? [2-га жінка:] Хіба не бач? У гайдамаки
зібрався (Панас Мирний, V, 1955, 76);
// з інфін., перен.
Означає неминучість настання якої-небудь дії. На стільчику
неясно блимав каганець — от-от збирався погаснути
(Панас Мирний, I, 1949, 133); Тіні росли. Сонце збиралося
сідати за стайню (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 398).
Збиратися (зібратися) в дорогу — готуватися для
того, щоб іти, їхати і т. ін. куди-небудь. Зараз почав він
збиратись в дорогу: Лаштує чумацьку мажу (Михайло Коцюбинський,
I, 1955, 428).
8. з чим, рідко на чому. Знаходити в собі,
напружувати (силу, відвагу і т. ін.). Як марево хороше, такий вам
буде справді той оазис, куди ми йдем, збирайтеся ж
на силі (Леся Українка, I, 1951, 168); — Важко, панійко,
самій, — не дивлячись на неї, таки зібралася з силою
вимовити Христя (Панас Мирний, III, 1954, 241); Найбільше
хотів би, щоб Ви зважились приїхати сюди. Зберіться
з одвагою й їдьте (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 415); Марія..
зібралася з силою, ввійшла в хату і, немічна, лягла
біля сина (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 33);
// тільки док.
Напружитися, зосередитися. Почув [Роман] тривожні
вигуки в таборі і увесь зібрався, насторожився, знаючи
підступну вдачу Нура (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 18);
Опинившись на небезпечному посту, він якось увесь зібрався,
швидко прохмелився (Олесь Гончар, III, 1959, 150).
Збиратися (зібратися) з думками — зосереджуватися,
обдумуючи щось. — Чого ж ти мовчиш, Гудзію? Нічим
крити? — А Гудзій неуважно стукав олівцем об графин,
збираючись з думками (Андрій Головко, II, 1957, 548).
9. тільки недок. Пас. до збирати. Жалко стало старому його худоби... Пропаде все... все... А скілько літ збиралося? (Панас Мирний, I, 1954, 279); Незалежно від того, способом збираються хліба, ..треба прагнути до того, щоб у полі не лишилося жодного колоска, жодної зернини (Радянська Україна, 23.VII 1957, 1).