ЗБИ́ТЕНЬ, тню, чол., заст. Гарячий напій, який готувався з води, меду і прянощів. Цибелла же була ласуха, Для збитню рада хоть на все (Іван Котляревський, I, 1952, 218); Як один на одного разом зглянуть, так... Василь — мов у самій душній хаті, неначе його хто трьома кожухами вкрив і гарячим збитнем напува (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 28).