в означеннях
Тлумачення, значення слова «зчиняти»:

ЗЧИНЯТИ, яю, яєш, недок., ЗЧИНИТИ, зчиню, зчиниш, док., перех.

1. Робити, учиняти що-небудь. [Валент:] Школярі у нас всі на «римлян» і «християн» ділились, зчиняли раз у раз сперечки, звади, два табори були непримиренні, як на війні (Леся Українка, III, 1952, 288); Відчували вони, що Семениха.. стане йому дорікати, а він не втерпить та й бійку зчинить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 112); Непрошений, незваний поліз [Романик] у президію... А коли йому не хотіли дати слово, то він з своєю шайкою зчинив заколот, пішли в рух гнилі яйця, і довелося розпустити збори (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 462);
//  Викликати, спричинювати. Вершники влетіли на подвір'я казарми. Але замість звернути до стайні, ..вони підлетіли до самої казарми і під вікнами почали стріляти, зчиняючи тривогу (Андрій Головко, II, 1957, 568); Наскочили [партизани] туди годині о дванадцятій ночі, перебили частину німців, зчинили паніку, захопили район (Анатолій Шиян, Партиз. край, 1946, 94).

2. у сполуч. із сл. галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін. Починати галасувати, кричати і т. ін. Гукав і зчиняв ґвалт одним-один чоловік, але цього чоловіка знали всі. То був матрос.. Тимофій Гречка (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 184); Зчинила [Одарка] такий крик-ґвалт, що з другого двору пани почули і прибігли на той лемент (Панас Мирний, IV, 1965, 167); До кімнати в цей час зайшли гомінкі відвідувачі. Вони попрямували до столу праворуч і зчинили галас (Антон Хижняк, Тамара, 1959, 64); Дівчата такий лемент зчинили — хоч тікай (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 18).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 738.

Коментарі (0)