в означеннях
Тлумачення, значення слова «зчинятися»:

ЗЧИНЯТИСЯ, яється, недок., ЗЧИНИТИСЯ, зчиниться, док.

1. Ставатися, відбуватися. На хвилину зчиняється метушня, солдати сідають на ослонах коло столу й попід стінами (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 117); У Шулимки не раз зчинялись сварки, котрі переходили в побоїща (Збірник про Кропивницького, 1955, 53); І от при світлі догоряючого вогнища у глухому степовому байраці, у мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185); Неважко було уявити собі, яка паніка зчиниться в місті, коли партизани з'являться там, де їх не чекали (Дмитро Бедзик, Плем'я.., 1958, 52);
//  тільки док. Трапитися, скоїтися (про щось недобре, лихе). — Та таке скоїлось, таке зчинилося, що як ізгадаю, так млію... (Остап Вишня, I, 1956, 77).

2. Підніматися, здійматися (про галас, ґвалт, крик, лемент і т. ін.). На розі двох вулиць зчиняється гук (Степан Васильченко, Опов., 1947, 225); Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 297); Зчинився крик, такий — що боже! Насилу дзвоником спинив Старший той крик (Панас Мирний, V, 1955, 292); Матроси з ходу вдарили по фашистах багнетами, і над полем бою зчинився лемент і крик (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 132).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 738.

Коментарі (0)