в означеннях
Тлумачення, значення слова «зціплюватися»:

ЗЦІПЛЮВАТИСЯ, юється і діал. ЗЦІПЛЯТИСЯ, яється, недок., ЗЦІПИТИСЯ, иться; мн. зціпляться; док.

1. Щільно стулятися (про зуби, уста і т. ін.). Ми.. не маємо картини війни, такої картини, від котрої зціплювалися б в ненависті до її ініціаторів зуби (Василь Еллан, II, 1958, 167); Каїн затремтів, ..Ненависть дика блиснула в очах, А на устах безкровних, що зціпились, Замерло недошептане прокляття (Іван Франко, X, 1954, 372); Оленка подивилася Семенові в очі.. Губи знов зціпились І на кам'яну мовчанку (Роман Іваничук, Край.. шляху, 1962, 417).

2. Зводитися щільно докупи; міцно стискатися (про пальці, кулаки, руки). Труп лежав лицем угору; ліва рука його одкинулась геть, а права міцно зціпилася (Панас Мирний, I, 1954, 313); У неї судорожно зціпилися руки над головою, а лице зарилося тісно у постіль. Нечутно молилася... (Ольга Кобилянська, II, 1956, 26);  * Образно. Усі чуття зціпляються так тісно, дружно В один акорд — великий — жаль... (Іван Франко, XIII, 1954, 28).

3. перен. Під дією морозу ставати твердим, застиглим;
//  Ставати малорухливим, бездіяльним (від холоду, страху і т. ін.). Взимку зціпишся вся і чекаєш, чекаєш тої весни, як щастя свого, як волі самої! (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 31).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 736.

Коментарі (0)