ЗДЕБІЛЬШОГО, присл. Переважно, в більшій
частині. Хати здебільшого були старі, чорні, з чорними ж,
порослими мохом стріхами (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 308);
Учасниками концерту були здебільшого комсомольці
(Олександр Бойченко, Молодість, 1949, 143);
// В більшості випадків,
найчастіше. Юзя здебільшого виходила з хати, коли
з'являлась Октуся (Леся Українка, III, 1952, 657).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 533.