в означеннях
Тлумачення, значення слова «здобуток»:

ЗДОБУ́ТОК, тку, чол.

1. Позитивний результат роботи, діяльності; досягнення, успіх. Ідеш вперед, як у тернах, що рвуть твоє тіло... За кожний здобуток платиш ціною крові... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 160); Письменницька робота надзвичайно складна, творча. Тут можливі і свої удачі, здобутки, можливі і невдачі, зриви (Радянське літературознавство, 3, 1966, 14); Інтереси народів Радянського Союзу нерозривно переплетені, культурні здобутки одного народу щедро переливаються в скарбницю другого (Максим Рильський, Веч. розмови, 1962, 104);
//  Те, що хто-небудь здобув, придбав якимось чином. Вдома продавалися господарські здобутки, як: набіл, овочі, мед і т. ін. (Ольга Кобилянська, III, 1956, 298); Діти приносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 86); Раді здобуткові сини. В кавалерію не годиться [кінь], так орати ним думають (Олесь Гончар, II, 1959, 279).

2. Чиє-небудь майно, власність. При капіталістичній організації народного господарства автомобілі є здобутком тільки найвужчого кола багатих людей (Ленін, 19, 1950, 246); На нью-йоркській, на лондонській, на паризькій біржах наче показилась буржуазія! Ярмаркує! На розпродаж законні наші здобутки пустила! Шахти Донбасу, нікопольські рудники (Олесь Гончар, II, 1959, 157);
//  перен. Те, що є чиїмсь досягненням, надбанням. Узагальнивши досвід російської революції, Ленін зробив його здобутком міжнародного пролетаріату (Ленін, Коротка біографія, 1955, 108); Наукові досягнення великого хіміка Д. І. Менделєєва є здобутком усього світу (Наука і життя, 2, 1959, 49).

3. рідко. Те саме, що здобуття. Виряджаються козаки на здобуток (Марко Вовчок, I, 1955, 91); Півник вдома сидить, а котик ходить у ліс на здобутки (Оксана Іваненко, Укр.. казки, 1950, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 543.

Коментарі (0)