ЗДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який швидко про все здогадується або легко знаходить правильне рішення; кмітливий. — Господи! — каже [русин]. — Які сі жінки здогадливі! (Осип Маковей, Вибр., 1954, 4); Мицько був здогадливий та повернув справою так, як їй і слід бути (Лесь Мартович, Тв., 1954, 198); Пані була настільки здогадлива, що постелила так, щоб Дарчина отоманка стояла поруч таткового ліжка. Шепталася Дарка з татком аж за північ (Ірина Вільде, Повнолітні діти, 1960, 215).