в означеннях
Тлумачення, значення слова «здогадуватися»:

ЗДОГАДУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗДОГАДАТИСЯ, аюся, аєшся, док.

1. Доходити до правильної думки, висновку про кого-, що-небудь, керуючись якимись прикметами, ознаками, натяками і т. ін. Батько не питав нічого; чи він здогадувавсь, чи ні — того не знали ми (Марко Вовчок, I, 1955, 199); Другого дня дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані й міг лише здогадуватись, хто йому допоміг (Юрій Яновський, II, 1954, 101); З одягу, з мови трудно було здогадатися, ким вона була до війни. Студенткою? Робітницею? (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 366).

2. Виявляти кмітливість у чому-небудь. — Жінка, чого не виучиться, — здогадається, чого не знає, — відчує (Ольга Кобилянська, III, 1956, 168); — Гнат відсахнувся конем з дороги, зірвав з плеча гвинтівку, і діло, може б, кінчилося погано, та Хома здогадався: шмагонув батурою жеребця, і той, задравши голову, поніс вершника степом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 332).

3. з інфін. Розуміти своєчасно необхідність якої-небудь дії. Кирило заглянув в одну, другу світлицю, нікого не зустрів. Здогадався надвір вийти, побачив Олександра (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 561); А дощ не вщухає. Чи не заллє кузні? ..Коли б догадався дід Кирило кинути на дах старої бляхи... Та ні, мабуть, не здогадається (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 21).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 544.

Коментарі (0)