ЗДОРО́ВИЙ, рідко ЗДОРО́В, а, е.
1. Який має
здоров'я; протилежне хворий. Я тепер почуваюся
здоровою, не кашляю (Леся Українка, V, 1956, 404); Ніби по
естафеті, різними шляхами збудники хвороби передаються
від хворої людини до здорової (Наука і життя, 5, 1959, 12); Я
здоров і бажаю і тобі, з ласки бога, такого самого
здоров'я (Ольга Кобилянська, III, 1956, 423);
// у знач. ім. здоровий,
вого, чол.; здорова, вої, жін. Нехвора людина. В очах жодного
з них Дорош не прочитав прихованої переваги здорового
над хворим (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 200);
// Непошкоджений
(про органи і частини тіла). Самі ноги занесли його на
ниву, що, мов здорового зуба, виривав її в нього Семен
(Михайло Коцюбинський, I, 1955, 106); Воронцов вийняв здоровою рукою
з кобури свій важкий трофейний парабелум (Олесь Гончар, III,
1959, 125); Рогова оболонка, або рогівка, здорового ока
цілком прозора (Наука і життя, 3, 1959, 27);
// Незіпсований,
неуражений (про плоди, рослини). Вона на ниві
працювала. Копала бульбу.. Маленький цебрик накопала
Здорової, — а гниляків Ціла гора! (Іван Франко, X, 1954, 184);
— Ми зрубуємо кущі, палимо їх, а коріння з філоксерою
труїмо отрутою в землі.. і таким побитом не
пускаємо її далі, на здорові виноградники (Михайло Коцюбинський, I, 1955,
203);
// Який свідчить про здоров'я, властивий нехворій
людині. Лице її, червоне, як калина, горіло
здоровим рум'янцем (Іван Франко, VII, 1951, 54); Апетит
здоровий, все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу
(Михайло Коцюбинський, III, 1956, 332).
♦ З хворої голови на здорову перекладати
(перекласти, валити, звалювати, звалити і т. ін.) див. голова.
2. Корисний для здоров'я. Слабим більше помагав здоровий, свіжий гірський воздух, ніж води (Нечуй-Левицький, II, 1956, 394); Здорова свіжість літнього ранку промивала безсонні очі бійців, обвівала спалені, запорошені обличчя (Олесь Гончар, III, 1959, 60); Технологія приготування їжі вивчає раціональне приготування смачної і здорової їжі (Технологія приготування їжі, 1957, 3).
3. розм. Міцної будови; сильний, дужий (про
людину). Будь здорова, як вода, а багата, як земля! (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 309); І як йому було пізнати Оксану?
Він знав її дівкою здоровою, повновидою (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 459);
// Високий на зріст, іноді ще й старший
роками. Грізний, здоровий [дядько] — до сволока головою сягає
(Михайло Стельмах, II, 1962, 405); Все настирливіше почав гризти
її сором за те, що вона, така здорова, сидить з
дітлахами за партою, тоді коли могла б уже допомагати
матері (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 9);
// до чого. Спроможний
виконувати якусь роботу. У них [магнатів] було землі
неміряно; були хутори, села, навіть цілі городи — не
десятки, а сотні тисяч люду, з здоровими до праці
руками (Панас Мирний, I, 1949, 187).
4. розм. Значний, великий розміром, обсягом.
Сторож брязнув ключами, одмикаючи важкий здоровий замок
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 268); Кавун... не бачив ще такого:
Такий здоровий, що хлоп'я Не перескочить через нього
(Леонід Глібов, Вибр., 1951, 191);
// Непропорційно великий (про
частини тіла людини або тварини). Голова здорова,
кругла, наче гарбуз (Панас Мирний, III, 1954, 35); Здорові
круглі руки й ноги [у Василя], дужі й спритні, і зовсім
нечутна хода (Олександр Довженко, I, 1958, 87).
5. Який займає великий простір. Як глянув я на той ярмарок з гори, то аж остовпів з дива. Господи! що ж то за здоровий був ярмарок! (Нечуй-Левицький, I, 1956, 58); — Та й город який наш здоровий! — сказав Івась (Панас Мирний, I, 1954, 257).
6. перен. Правильний, розумний. Микола й Тарас і
самі не помітили, як стали друзями. Це була хороша,
здорова дружба (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 202); Виборці
проявляють великий інтерес до діяльності суду,
піддають її здоровій критиці, вносять пропозиції,
спрямовані на дальше поліпшення роботи (Радянська Україна, 16.XI
1960, 1).
♦ Бувай (будь, бувайте, будьте, іди, зоставайся, ходи
і т. ін.) здоров (здоровий, здорова, здорові) — усталена
формула прощання. — Бувай здоров, Миколо! — кричав
Боженко з вагона. — Будь здоров, старина. Бережи
хлопців! — крикнув Щорс (Олександр Довженко, I, 1958, 203); Потім
він простяг Альоші руку. — Будь здоровий, скульпторе
(Іван Микитенко, II, 1957, 236); Колись напишу Вам довшого листа,
а тепер бувайте здорові (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 211); Мотря
взяла гребінь, поцілувалася з кумою і подалась до
дверей. — Будьте здорові! — Ідіть здорові! (Леся Українка, III,
1952, 471); — Мамо! — заговорив тоді старший брат, —
ідемо ми шукати щастя та долі. Зоставайсь здорова
та не дожидай нас (Марко Вовчок, I, 1955, 312); — Ну, ви
сидіть, а мій організм проситься на відпочинок. На
добраніч. — Ходи здоров (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 44); Здоров
(здорова, здорові) [був (була, були, будь, будьте і т. ін.)];
Здоров (здорова, здорові) [був (була, були, будь, будьте
і т. ін.)] з неділею (з понеділком, у хату і т. ін.) —
усталена формула вітання при зустрічі. — Здоров, Василю,
пане-брате! — Здоров, кумасю мій Кіндрате! (Леонід Глібов, Вибр.,
1951, 33); — Здорові, тітко! — веселенько привіталася
Христя. — Здорова, — під ніс охриплим голосом мовила
Мар'я (Панас Мирний, III, 1954, 151); — Степане? Ти?
Здоров був! — зачув він голос Недайводи (Олесь Досвітній, Вибр.,
1959, 195); — Здорові були, свате! — Здорові будьте й
ви! Яким це побитом? — здивувався Хома (Михайло Коцюбинський, I,
1955, 90); Здорова будь, моя Марійко. Я не писав тобі
давно (Володимир Сосюра, I, 1957, 338); — Добривечір вам! з
понеділком будьте здорові! — сказали бурлаки до хазяїна
(Нечуй-Левицький, II, 1956, 205); Незабаром Чіпка ввів у хату
Лушню, Матню, Пацюка та ще чоловік сім незнайомих
людей.. — Здорові в хату! — обізвався дехто (Панас Мирний,
I, 1949, 408); Будьмо (будьте) здорові [пивши]; Нехай
(хай) здоров (здорова, здорові) буде (будуть, живуть
і т. ін.) — побажання здоров'я при частуванні, при
згадці про кого-небудь і т. ін. О. Хведор знов поналивав
горілки в чарки. — Будьмо здорові! — промовив він,
випив і закусив варенням (Нечуй-Левицький, I, 1956, 122); А як,
подаючи воду, сказала [молодиця]: — Будьте здорові
пивши! — наче справді поздоровшав, аж на серці
полегшало від того слова тихого (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 13);
Дід мій, нехай здоров буде, коли зачина розказувать
що-небудь таке, що не сам бачив, а чув, то спершу скаже:
«Коли старі люди брешуть, то й я з ними» (Тарас Шевченко, I,
1963, 143); — А Зінька ось, здорова хай буде, та
вибілить його [полотно] гарненько (Андрій Головко, II, 1957, 24);
На весіллі бринять чарочки, — Хай здорові живуть
молодята! (Леся Українка, I, 1951, 80); Здоровий глузд див.
глузд; Живий і здоровий; Живий-здоровий; Жив і
здоров див. живий; Здоров (здоровий, здорова і т. ін.)
на печінку — про людину міцного здоров'я. Городяни,
поки ще мене не знали, то казали: «ото яка на печінку
здорова!» (Панас Мирний, I, 1954, 75); Носи (носіть) здоров
(здорова, здорові) — носи (носіть) на здоров'я. Як є
голова, то й носи здоров (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 313);
Сам (сама, самі) здоров (здоровий, здорова, здорові)
знаєш (знає, знаєте, догадаєтесь і т. ін.) — уживається
для висловлення впевненості, що хтось знає,
догадується і т. ін. про що-небудь. Єсть у мене щирий батько..
— Дасть він мені раду з вами [дітьми], Бо сам здоров
знає, Як то тяжко блукать в світі Сироті без роду
(Тарас Шевченко, I, 1951, 80); [«Той, що греблі рве»:]
На те є служба, — сам здоровий знаєш (Леся Українка, III,
1952, 190); А що в нього на думці, так нічого й
розказувати, бо й самі здорові догадаєтесь! (Квітка-Основ'яненко, II,
1956, 226).