в означеннях
Тлумачення, значення слова «здушувати»:

ЗДУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗДУШИТИ, здушу, здушиш, док., перех.

1. Щільно, міцно стискувати, здавлювати. Кирило здушив в руці [ганчірку] і, підважуючи дошку, всунув під ґанок (Мирослав Ірчан, II, 1958, 86); Лаговський.. несподівано й несвідомо так здушив її [руку], що Володимир аж скрикнув (Агатангел Кримський, А. Лаговський, І, II, 1905, 223);  * Образно. Сон м'яко здушує груди, кладе на лице лапу і тягне назад у ліжко (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 252);
//  Тісно обступаючи з усіх боків, стискувати, обмежувати в просторі. Ось налягли здобичники, тісною каблучкою здушили чумаків, вимахують ножами та булавами... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185);  * Образно. Дощовими хмарами здушувало нічну темряву (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 270).

2. Викликати відчуття хворобливого стискання (в горлі, голові, грудях і т. ін.). Нічого вже не можна зрозуміти, — сон навалюється, м'який, волохатий, і сльози здушують горло... (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 209); Йому стало холодно. Задріботіли зуби, тоскний біль здушив йому голову (Іван Микитенко, II, 1957, 216);
//  безос. Здушило матері в грудях (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 7);
//  перен. Викликати відчуття пригніченості, душевного болю. Серце біль здушив (Іван Франко, X, 1954, 68).

3. перен. Не давати виявлятися чому-небудь, затамовувати якесь почуття. Стара змовкла, здушуючи в собі ридання (Дмитро Бедзик, Дніпро... 1951, 144); В грудях Погиби прокинулась давня гіркота, але він одразу ж вдушив її (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 267).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 552.

Коментарі (0)