в означеннях
Тлумачення, значення слова «здиблений»:

ЗДИ́БЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до здибити.  * Образно. Іноді Бармаш відчував, як коливалася під ним здиблена вибухами земля (Василь Козаченко, Гарячі руки, 1960, 148); Перед нами океан сучасності, розбурханий і здиблений ідеологічною боротьбою двох світів (Літературна газета, 17.III 1959, 1).

2. у знач. прикм. Який здибився. Я пам'ятаю величавий І неповторюваний сон — Канали, арки, архітрави, Високі лінії колон І бронзу вершника живого На грізно здибленім коні (Максим Рильський, II, 1960, 235);  * Образно. Здиблені рештки волосся схожі на верхні капустяні листки, що сяк-так облямовують западину-лисину (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 391).
 Здиблений ніс (носик) — кирпатий ніс (носик). Під чубом [у Яші] — злегка здиблений носик, сполохнуті брови і маленькі колючі очі (Василь Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 208).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 535.

Коментарі (0)