в означеннях
Тлумачення, значення слова «здиміти»:

ЗДИ́МІТИ, ію, ієш і діал. ЗДИМІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Перетворитися в дим, згоріти. Слобода, здимівши, дотлівала в пожарищі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 579).  * У порівняннях. І звідки ті гайдамаки взялися? І куди вони зникли? Зникли, як здиміли! (Марко Вовчок, VI, 1956, 333).

2. перен. Зникнути, щезнути безслідно. [Бабуся:] Та вони вже слово такеє знають. Туману пустили і здиміли (Леся Українка, II, 1951, 523); Левко знавіснів од шаленої радості, потім скочив на коня й одразу ж здимів на шляху (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 625).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 536.

Коментарі (0)

ЗДИМІ́ТИ див. зди́міти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 536.

Коментарі (0)