в означеннях
Тлумачення, значення слова «зеленець»:

ЗЕЛЕНЕ́ЦЬ, нця, чол.

1. Ще зелений, недоспілий, недостиглий плід. — Ну? — спитала рябенька дівчина. — Кислички? — Зеленець! — без ніякого виразу озвався Прудивус (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 473);
//  у знач. присл. зеленцем. У недозрілому вигляді, ще зеленим. Ей, обскубуть горох наш зеленцем (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 58); Цієї осені вдарили ранні заморозки, і дерева, ще не встигши пожовтіти, уже осипались зеленцем (Олесь Гончар, II, 1954, 25).
На зеленець — на волокно. Правління колгоспу вирішило впровадити у виробництво ще два сорти південних конопель з використанням їх на волокно або, як кажуть коноплярі, на зеленець (Наука і життя, 10, 1956, 24).

2. Паросток рослини. По вибалочку слався він [льон] густий, головкуватий, а крізь нього вже продиралися зеленці берізки (Іван Ле, Мої листи, 1945, 18).

3. перен., розм. Молода, недосвідчена людина. Справляли ювілейну гулянку навіть такі паростки-зеленці, літа яких ледь сягали за половину віку ювіляра (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 173).

4. розм. Відтінок зеленого кольору. Крізь ліщину продерлася руда голова Легкобита, замигтіли косі, із зеленцем очі (Олекса Десняк, II, 1955, 394).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, . — Стор. 553.

Коментарі (0)