ЗЕЛЕ́НИЙ, поет. ЗЕЛЕН, а, е.
1. Один з основних
кольорів спектра — середній між жовтим і блакитним.
— Нічого не чуєте? В світі мелодій живете? —
перемежовуються зелений і сірий кольори у погляді
Стадницького (Михайло Стельмах, I, 1962, 36); Черговий по станції
підняв сигнальний диск, обернувши його до машиніста
пофарбованим у зелений колір боком (Вечірній Київ, 22.III
1961, 2);
// Який має колір трави, листя, зелені. Над
самою водою Верба похилилась; Аж по воді розіслала
Зеленії віти (Тарас Шевченко, II, 1953, 8); Ми уздріли, як воно
[море] тріпалось тихо в сітці яскравих бліків, наче
зловлене в невід з синіх, зелених і рожевих мотузок
(Михайло Коцюбинський, II, 1955, 289); На голові в нього сидів зелений,
як листя лопуха, капелюх з вигнутими полями і пишною
пір'їною (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 25); Місто Київ —
зелен сад, Золотавий листопад (Платон Воронько, Три
покоління, 1950, 139).
Зелене мило — рідке мило зеленувато-бурого
кольору, що вживається як дезинфікуючий засіб. Милами
слід користуватися лужними, які мають надлишок
вільного лугу, роблять жири легко розчинними у воді і
тому добре очищають і жирну шкіру (зелене мило,
сірчане) (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 21); Зелений стіл —
стіл, покритий сукном кольору зелені і признач. для
гри в карти. Столи зелені вже накрили; Завзятих кличе
картярів Бостон і ломбер стариків І віст (Пушкін,
Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 134); Зелений
чай — різновид гіркуватого на смак чаю, що дає
зеленувато-жовтуватий, дуже запашний настій.
2. Зробл. із зелені, рослинності. Посередині в
таночку, У зеленому віночку, Танцює Будяк (Леонід Глібов, Вибр.,
1957, 271); Густі садки пишаються своєю красою,
земля — своїм зеленим килимом (Панас Мирний, IV, 1955, 137);
// Який заріс зеленню, травою, кущами і т. ін. На
зеленому горбочку, У вишневому садочку, Притулилася
хатинка (Леся Українка, I, 1951, 59); Внизу, мовби припливши
з далеких зелених рівнин, пришвартувалась до гір
словацька Грінава (Олесь Гончар, III, 1959, 316); Навкруг
острови, затоки, озера. Узлісся зелені, вологі, густі (Любомир Дмитерко,
В обіймах сонця, 1958, 114).
Зелене будівництво див. будівництво; Зелене
добриво — свіжа рослинна маса, яку заорюють у ґрунт
для підвищення його родючості. Досвід багатьох
колгоспів району показує, що використання люпину як
зеленого добрива підвищує врожайність зернових (Радянська Україна, 26.II 1957, 2); Зелений борщ див. борщ; Зелений
конвейєр див. конвейєр; Зелений корм; Зелена маса —
трав'яниста рослинність, яку згодовують у свіжому
вигляді худобі і свійським птахам. Крім зерна, треба
більше заготовляти також соковитих кормів, зокрема
силосу і картоплі, сіна і зелених кормів (Наука і життя, 1,
1958, 25); Влітку корів утримують в таборах, годуючи
зеленою масою кукурудзи, багаторічних трав і інших
культур зеленого конвейєра (Колгоспник України, 11, 1956, 10);
Зелена неділя, церк. — день, яким починаються зелені
свята. Так прийшла і зелена неділя, уквітчала землю
квітом, дерево — листом (Панас Мирний, I, 1954, 82); Зелені
свята (святки), церк. — одне з свят православної церкви,
яке відзначається на п'ятдесятий день після великодня
і супроводжується прибиранням хати всередині і зовні
зеленню. [Ганна:] Ми збираємося з свекрухою перед
зеленими святами у Київ, на прощу... (Марко Кропивницький, II, 1958,
37); Раз перед зеленими святками Кайдаш послав Лавріна
до млина (Нечуй-Левицький, II, 1956, 306); * У порівняннях. —
Підходжу до подвір'я, а там усе так прибрано, мов на зелені
свята (Михайло Стельмах, I, 1962, 59); Зелений театр — літній
театр серед зелені. Зелений театр обладнується лавами
для глядачів, а при зручному рельєфі місця для сидіння
влаштовуються амфітеатром по схилу (Озеленення колгоспного села, 1955, 51).
3. Недозрілий, недоспілий (про злакові рослини,
фрукти, овочі і т. ін.). Дивіться: вересень, а овес ще
майже зелений (Олесь Гончар, III, 1959, 87); Щоб не позбивати
головою зеленого винограду, Петро, пригинаючись, збіг
до муру (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 12); * Образно.
Слово в тебе ще зелене, а серйозно пишеш ти: дайте
критику на мене, щоб я знав, куди іти (Павло Тичина, II, 1957, 237).
▲ Зелений горошок див. горошок.
4. розм. Хворобливо блідий (про колір обличчя, шкіри людини). Настала ніч. У келії Марін Вже ждав мене. Блідий був, аж зелений (Іван Франко, XIII, 1954, 287).
5. перен., розм. Який не має життєвого досвіду;
недосвідчений. Розповідає директор Савці про
вчительську долю, жалів, що таких молодих та
зелених доводиться одсилати на тяжку працю (Степан Васильченко, I,
1959, 232); Гарячі, запальні голови були на плечах в цих
дорогих і відданих справі боротьби товаришів.
Переважна більшість робітників були зелені молодики,
звичайно — без революційного, навіть життєвого досвіду
(Юрій Смолич, V, 1959, 462).
♦ Давати зелену вулицю див. вулиця; Зелений змій
див. змій.